Словарь української мови (1924)/поїдинок
| ◀ поїдати | Словарь української мови П поїдинок |
поїдка ▶ |
|
Поїди́нок, нку, м. = Поєдинок 1. А звечора уночі сходилися багачі, стали раду радити, кого в некрути взяти: поїдинки не брати, будем лани орати; чинчового не брати, будем лани сівати. Чуб. V. 981.