Словарь української мови (1924)/поклекотіти
◀ поклекотати | Словарь української мови П поклекотіти |
поклепати ▶ |
|
Поклекоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Поклекотати.
◀ поклекотати | Словарь української мови Борис Грінченко П поклекотіти |
поклепати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поклекотіти
Борис Грінченко
1924
Поклекоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Поклекотати.