Словарь української мови (1924)/покійничок
| ◀ покійниця | Словарь української мови П покійничок |
покійчик ▶ |
|
Покі́йничок, чка, м. Ум. отъ покійник.
| ◀ покійниця | Словарь української мови Борис Грінченко П покійничок |
покійчик ▶ |
|
Словарь української мови — П
покійничок
Борис Грінченко
1924
Покі́йничок, чка, м. Ум. отъ покійник.