Словарь української мови (1924)/покліть
| ◀ поклін | Словарь української мови П покліть |
поклонець ▶ |
|
Покліть, ти, ж. 1) Часть колодезнаго сруба ниже уровня земли. Уман. у. 2) Рама бороны. Желех.
| ◀ поклін | Словарь української мови Борис Грінченко П покліть |
поклонець ▶ |
|
Словарь української мови — П
покліть
Борис Грінченко
1924
Покліть, ти, ж. 1) Часть колодезнаго сруба ниже уровня земли. Уман. у. 2) Рама бороны. Желех.