Словарь української мови (1924)/покинутися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покинутися
Берлін: Українське слово, 1924

Поки́нутися, нуся, нешся, гл. Отстать (отъ стада), идя за кѣмъ ненамѣренно остаться. О, я тебе не покинуся. Вражий баран і не покинеться. Литин. у.