Словарь української мови (1924)/покірник
| ◀ покірний | Словарь української мови П покірник |
покірниця ▶ |
|
Покі́рник, ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.
| ◀ покірний | Словарь української мови Борис Грінченко П покірник |
покірниця ▶ |
|
Словарь української мови — П
покірник
Борис Грінченко
1924
Покі́рник, ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.