Словарь української мови (1924)/покійник
| ◀ покійний | Словарь української мови П покійник |
покійниця ▶ |
|
Покі́йник, ка, м. = Небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. Покі́йничок.
| ◀ покійний | Словарь української мови Борис Грінченко П покійник |
покійниця ▶ |
|
Словарь української мови — П
покійник
Борис Грінченко
1924
Покі́йник, ка, м. = Небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. Покі́йничок.