Словарь української мови (1924)/покінчити

< Словарь української мови (1924)

◀ покінчати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покінчити

покірливий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покінчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Окончить, закончить.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/покінчити&oldid=516169