Словарь української мови (1924)/поквилити
◀ покваснути | Словарь української мови П поквилити |
поквікати ▶ |
|
Поквили́ти, лю́, лиш, гл. 1) Поплакать. 2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).
◀ покваснути | Словарь української мови Борис Грінченко П поквилити |
поквікати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поквилити
Борис Грінченко
1924
Поквили́ти, лю́, лиш, гл. 1) Поплакать. 2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).