Словарь української мови (1924)/покаламутити
| ◀ покалавурити | Словарь української мови П покаламутити |
покалатати ▶ |
|
Покаламу́тити, чу, тиш, гл. Помутить.
| ◀ покалавурити | Словарь української мови Борис Грінченко П покаламутити |
покалатати ▶ |
|
Словарь української мови — П
покаламутити
Борис Грінченко
1924
Покаламу́тити, чу, тиш, гл. Помутить.