Словарь української мови (1924)/Пола–Полл
| ◀ О | Словарь української мови П |
Р ▶ |
|
пола • полавочник • полагода • полагодити • полад • поладити • поладитися • поладнати • полаз • полазець • полазник • полазок • полазюка • поламання • поламати • поламатися • полапати • полапки • полапцем • поласкавішати • поласувати • поласуватися • полатайко • полатай-хата • полатати • полаторжитися • полатух • полаштувати • полаяти • полаятися • поле • полегкарь • полегкий • полегкість • полеглий • полегом • полегти • полегчати • полегшати • полегшіння • поледачитися • поледащіти • поледиця • поледівка • поледовиця • полежай • полежак • полежака • полежань • полежати • полежаха • полежій • полекшати • полементувати • поленичник • поленько • полестатися • полетіти • полечко • полива • поливайка • поливайчик • поливальник • поливальниця • поливаний • поливанка • поливати • поливка • поливо • поливочка • полив'яний • полив'яник • полигати • полигатися • полигач • полизати • полизач • полизькати • полик • полин • полинати • полинець • полинівка • полиночок • полинути • полинчик • полинь • полиняти • полисіти • полискування • полискувати • полистуватися • полити • политися • полихословити • полицейник • полиція • полиціян • полиця • поличка • поличчя • полишити • полібічок • полівити • полівка • поліг • поліж • поліжниця • полізти • полізун • полій • полікарювати • полільник • полільницький • полільниця • полім'я • полінивий • поління • поліно • полінуватися • поліняка • поліпити • поліпшати • поліпшення • поліпшити • поліпшувати • полісся • полісун • полісюк • політ • політати • політика • політикуватися • політичний • політник • політниця • політок • поліття • політура • політуха • полічення • полічити • поліщук • полк • полковий • полковник • полковникувати • полковництво • полковницький • полковниця • полковничий • полковничок • полководчина • полляти