Словарь української мови (1924)/Заві–Зав'я
◀ Ж | Словарь української мови З |
И ▶ |
|
завівати • завід • завідати • завідка • завідній • завідня • завідомити • завідомляти • завідування • завідувати • завідця • завідь • завідьмувати • завіжкати • завіз • завізненько • завізний • завізник • завізно • завій • завійка • завійна • завійниця • завійтуватися • завікувати • завількуватий • завірити • завірки • завірчування • завірчувати • завірчуватися • завірюха • завірюшливий • завіряти • завіс • завіса • завісити • завіска • завіскритися • завісок • завістити • завісь • завіт • завітальник • завітання • завітати • завітритися • завітування • завітувати • завіть • завіхолитися • завіхтирити • завічати • завічно • завішальник • завішати • завішувати • завішуватися • за-віщо • завіякуватий • завіяти • завкривдно • завкридно • завладати • завладіти • завліканий • завляги • завмерти • завовтузитися • завод • заводити • заводитися • заводіяка • заводня • заводський • заводця • заводь • завозити • завозитися • завозянин • завоїстий • завойовник • завойовничий • завойовувати • заволання • заволати • заволікання • заволікати • заволікатися • заволікування • заволічка • заволока • заволоком • заволокти • заволончати • заволоть • заволочити • заволочування • заволочувати • завонитися • завоняти • завора • заворити • заворіння • заворітниця • заворітній • заворіття • заворкотати • заворожити • заворот • заворотень • заворотич • завороть • заворсений • заворсити • заворситися • заворуха • заворушити • заворушитися • заворчати • завощити • завоювання • завоювати • завперше • завсегда • завсігда • завсігди • завсіди • завсідний • завсюди • завтовш • завтовшки • завторувати • завтра • завузлити • завушниці • завчас • завчасний • завчасто • завчасу • завчати • завше • завшир • завширки • завширшки • зав'язати • зав'язка • зав'язник • зав'язнути • зав'язок • зав'язочка • зав'язти • зав'язування • зав'язувати • зав'язуватися • зав'ялий • зав'ялити • зав'янути • зав'яти