Словарь української мови (1924)/завчасто
| ◀ завчасний | Словарь української мови З завчасто |
завчасу ▶ |
|
Завча́сто, нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.
| ◀ завчасний | Словарь української мови Борис Грінченко З завчасто |
завчасу ▶ |
|
Словарь української мови — З
завчасто
Борис Грінченко
1924
Завча́сто, нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.