Словарь української мови (1924)/завірюшливий

by Борис Грінченко

◀ завірюха

Словарь української мови Борис Грінченко З завірюшливий

завіряти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Завірю́шливий, а, е. Вьюжный. Желех.