Словарь української мови (1924)/заволончати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заволончати
Берлін: Українське слово, 1924

Заволонча́ти, ча́ю, єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки. Кобел. у.