Словарь української мови (1924)/завідати
| ◀ завід | Словарь української мови З завідати |
завідка ▶ |
|
Заві́дати. См. Завідувати.
| ◀ завід | Словарь української мови Борис Грінченко З завідати |
завідка ▶ |
|
Словарь української мови — З
завідати
Борис Грінченко
1924
Заві́дати. См. Завідувати.