Словарь української мови (1924)/завчасу
◀ завчасто | Словарь української мови З завчасу |
завчати ▶ |
|
Завчасу́, нар. Заблаговременно, заранѣе. Мкр. Г. 4.
◀ завчасто | Словарь української мови Борис Грінченко З завчасу |
завчати ▶ |
|
Словарь української мови — З
завчасу
Борис Грінченко
1924
Завчасу́, нар. Заблаговременно, заранѣе. Мкр. Г. 4.