Словарь української мови (1924)/заворкотати
| ◀ заворіття | Словарь української мови З заворкотати |
заворожити ▶ |
|
Заворкота́ти, чу́, чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче. Ном. № 12270.
| ◀ заворіття | Словарь української мови Борис Грінченко З заворкотати |
заворожити ▶ |
|
Словарь української мови — З
заворкотати
Борис Грінченко
1924
Заворкота́ти, чу́, чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче. Ном. № 12270.