Словарь української мови (1924)/завійниця

by Борис Грінченко

◀ завійна

Словарь української мови Борис Грінченко З завійниця

завійтуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заві́йниця, ці, ж. = Завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Ном. № 3724. Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали. Котл. Ен. VI. 43.