Словарь української мови (1924)/заволікання
◀ заволати | Словарь української мови З заволікання |
заволікати ▶ |
|
Заволіка́ння, ня, с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = Заволо́чування.
◀ заволати | Словарь української мови Борис Грінченко З заволікання |
заволікати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заволікання
Борис Грінченко
1924
Заволіка́ння, ня, с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = Заволо́чування.