Словарь української мови (1924)/завідування
◀ завідомляти | Словарь української мови З завідування |
завідувати ▶ |
|
Заві́дування, ня, с. 1) Провѣдываніе. 2) Отвѣдываніе.
◀ завідомляти | Словарь української мови Борис Грінченко З завідування |
завідувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
завідування
Борис Грінченко
1924
Заві́дування, ня, с. 1) Провѣдываніе. 2) Отвѣдываніе.