Словарь української мови (1924)/заволоком
| ◀ заволока | Словарь української мови З заволоком |
заволокти ▶ |
|
Заволо́ком, нар. О посѣвѣ: безъ предварительнаго вспахиванія, посѣявъ по жнитву и потомъ забороновавъ зерно. Заволоком — уродиться як нароком. Ном. № 7169.