Словарь української мови (1924)/завонитися
◀ заволочувати | Словарь української мови З завонитися |
завоняти ▶ |
|
Завони́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Завоняться, провоняться. Коза… здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.
◀ заволочувати | Словарь української мови Борис Грінченко З завонитися |
завоняти ▶ |
|
Словарь української мови — З
завонитися
Борис Грінченко
1924
Завони́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Завоняться, провоняться. Коза… здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.