Словарь української мови (1924)/завішальник
◀ завічно | Словарь української мови З завішальник |
завішати ▶ |
|
Заві́шальник, ка, м. Повѣсившійся. Каменец. у.
◀ завічно | Словарь української мови Борис Грінченко З завішальник |
завішати ▶ |
|
Словарь української мови — З
завішальник
Борис Грінченко
1924
Заві́шальник, ка, м. Повѣсившійся. Каменец. у.