Словарь української мови (1924)/Зар
◀ Ж | Словарь української мови З |
И ▶ |
|
зарабувати • заради • зарадити • зарадитися • зараз • зараза • заразити • заразитися • заразиха • заразічки • заразливий • заразливість • заразний • заразом • заралити • зараненька • зараненько • зарані • зараній • зарання • зарано • заранок • заранше • заратувати • заратунок • зарахувати • зарахуватися • зарачкувати • зарва • зарвати • заревти • зареготати • заректи • зарепетувати • заречи • зарештувати • заржавіти • заржати • зарзати • зарибалити • зарибити • зарибок • заривати • зариватися • заривкуватий • заригати • зариговувати • заридати • зарикати • заринати • зарипіти • зарити • заричати • заричити • заріб • зарібкувати • зарібний • зарібник • зарібниця • зарібок • зарівна • зарівно • зарівнювати • зарід • зарідливий • зарідок • заріжок • заріз • заріза • зарізака • зарізати • зарізатися • зарізяка • зарік • заріканий • зарікання • зарікати • зарікатися • заріння • зарінок • зарінче • зарість • зарічаний • зарічанин • зарічанка • зарічанський • зарічний • зарічок • зарічча • зарішати • зармутитися • зармуток • зарно • зарнути • заробити • заробітний • заробіток • заробітошно • заробітчанин • заробленина • заробляти • зароблятися • зароблящий • заробок • зароботящий • зародити • зародитися • зародок • зарожедний • зарожедно • зарожений • зароїтись • заросити • зароситися • зарослий • зарослі • заросся • заростати • заростка • заросянський • зарохкати • зарошаний • зарощений • заруб • зарубати • зарубина • зарубка • зарубувати • заружжа • зарука • зарукований • зарумати • зарумсати • зарум'янити • зарум'янитися • зарусявіти • зарути • заручання • заручати • заручатися • заручини • заручити • зарюмати • зарюмсати • зарюмсатися • зарябіти • заряд • заряджувати • зарядити • зарядка • заряжати • зарязь • зарясніти • зарятовувати • зарятовуватися