Словарь української мови (1924)/завічно
| ◀ завічати | Словарь української мови З завічно |
завішальник ▶ |
|
Заві́чно, нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував. Чуб. III. 356.
| ◀ завічати | Словарь української мови Борис Грінченко З завічно |
завішальник ▶ |
|
Словарь української мови — З
завічно
Борис Грінченко
1924
Заві́чно, нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував. Чуб. III. 356.