Словарь української мови (1924)/заволічка

by Борис Грінченко

◀ заволікування

Словарь української мови Борис Грінченко З заволічка

заволока ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заволі́чка, ки, ж. 1) = Волі́чка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. Св. Л. 234. 2) Ремешекъ или веревочка, которыми въ ярмѣ прикрѣплены вверху снізки къ чашовинʼѣ. Рудч. Чп. 250. 3) Гвоздь, которымъ стянута оковка обода (вірвант) въ колесѣ воза. Рудч. Чп. 250.