Словарь української мови (1924)/зав'ялити
| ◀ зав'ялий | Словарь української мови З зав'ялити |
зав'янути ▶ |
|
Зав'яли́ти, лю, лиш, гл. = Зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить. О. 1862. X. 13.
| ◀ зав'ялий | Словарь української мови Борис Грінченко З зав'ялити |
зав'янути ▶ |
|
Словарь української мови — З
зав'ялити
Борис Грінченко
1924
Зав'яли́ти, лю, лиш, гл. = Зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить. О. 1862. X. 13.