Словарь української мови (1924)/завізно

by Борис Грінченко

◀ завізник

Словарь української мови Борис Грінченко З завізно

завій ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заві́зно, нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Іздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Мнж. Прийшов пізно, аж завізно. Ном. № 1802. Ум. Завізне́нько. Аф.