Словарь української мови (1924)/завішуватися

by Борис Грінченко

◀ завішувати

Словарь української мови Борис Грінченко З завішуватися

за-віщо ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заві́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. заві́ситися, шуся, сишся, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься. Піду завішуся, нехай усі люде знають, як чумаки умірають. Гол. До осичини прийшов і завішався на осичині. О. 1861. X. 53. 2) Завѣшиваться, завѣситься, увѣшиваться, увѣситься, обвѣшиваться, обвѣситься чѣмъ-либо.