Словарь української мови (1924)/завтовшки
| ◀ завтовш | Словарь української мови З завтовшки |
завторувати ▶ |
|
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. I. 104.