Словарь української мови (1924)/завіякуватий
| ◀ за-віщо | Словарь української мови З завіякуватий |
завіяти ▶ |
|
Завіякуватий, а, е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. II. 171.
| ◀ за-віщо | Словарь української мови Борис Грінченко З завіякуватий |
завіяти ▶ |
|
Словарь української мови — З
завіякуватий
Борис Грінченко
1924
Завіякуватий, а, е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. II. 171.