Словарь української мови (1924)/зав'язнути
| ◀ зав'язник | Словарь української мови З зав'язнути |
зав'язок ▶ |
|
Зав'я́знути и зав'я́зти, зну, неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. I. 40.
| ◀ зав'язник | Словарь української мови Борис Грінченко З зав'язнути |
зав'язок ▶ |
|
Словарь української мови — З
зав'язнути
Борис Грінченко
1924
Зав'я́знути и зав'я́зти, зну, неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. I. 40.