Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завідка
Берлін: Українське слово, 1924

За́відка, ки, ж. Въ пловучей сукновальнѣ, помѣщаемой на лодкахъ: передняя, меньшей величины лодка, на которую упираются валы колесъ. Вас. 173.