Словарь української мови (1924)/заворити
| ◀ завора | Словарь української мови З заворити |
заворіння ▶ |
|
Заво́рити, рю, риш, гл. Загородить. См. Вір'я.
| ◀ завора | Словарь української мови Борис Грінченко З заворити |
заворіння ▶ |
|
Словарь української мови — З
заворити
Борис Грінченко
1924
Заво́рити, рю, риш, гл. Загородить. См. Вір'я.