Словарь української мови (1924)/завідомляти
| ◀ завідомити | Словарь української мови З завідомляти |
завідування ▶ |
|
Завідомля́ти, ля́ю, єш, сов. в. заві́домити, млю, миш, гл. 1) Заявлять, заявить. Мого хлопця можна приняти й тепер до школи, бо він завідомлений, дарма що прийому нема тепер. Черк. у. 2) Извѣщать, извѣстить.