Словарь української мови (1924)/Пота–Потм

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
П.
 

потавати  •  потаємне  •  потаємний  •  потаємно  •  потаєнці  •  потаїти  •  потай  •  потайки  •  потайком  •  потайний  •  потайник  •  потайно  •  потайці  •  потак  •  потакайло  •  потакатися  •  потакач  •  потаковник  •  потакувати  •  потала  •  поталанити  •  потанути  •  потанцювати  •  потапці  •  потарабанити  •  потаращити  •  потарсувати  •  потаска  •  потаскати  •  потасувати  •  потати  •  потатуритися  •  потахати  •  поташ  •  поташня  •  потвар  •  потверезу  •  потвір  •  потвора  •  потворитися  •  потебня  •  потекти  •  потектися  •  потеленькати  •  потелепати  •  потелепатися  •  потелижитися  •  потелитися  •  потеліпатися  •  потемки  •  потемний  •  потемнити  •  потемніти  •  потемнішати  •  потемно  •  потемну  •  потемок  •  потемрити  •  потемрява  •  потемряк  •  потенетити  •  потентат  •  потепліти  •  потеплішати  •  потеребити  •  потеревенити  •  потерзувати  •  потерманитися  •  потерпати  •  потерпіння  •  потерпіти  •  потерпління  •  потерти  •  потертися  •  потерть  •  потеруха  •  потерча  •  потерчук  •  потеря  •  потеряти  •  потерятися  •  потесати  •  поти  •  потиженно  •  потикатися  •  потилиця  •  потилишник  •  потиль  •  потиляка  •  потинятися  •  потирати  •  потирач  •  потирити  •  потиритися  •  потирка  •  потискати  •  потиснутися  •  потитарювати  •  потихи  •  потиху  •  потихшати  •  потич  •  потичити  •  потік  •  потікати  •  потіль  •  потім  •  потіпака  •  потіпати  •  потіпаха  •  потіпач  •  потісний  •  потісно  •  потіха  •  потічок  •  потішати  •  потішатися  •  потішечка  •  потішити  •  потішка  •  потішний  •  потішувати  •  поткання  •  поткати  •  поткатися  •  поткнути  •  поткнутися  •  потліти  •  потломити  •  потлумачити  •  потлумити  •  потлумлення  •  потмарити