Словарь української мови (1924)/потич
| ◀ потихшати | Словарь української мови П потич |
потичити ▶ |
|
По́тич, нар. Внизъ головою. Який він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Посл. Ліз потич додомочку. Гол. II. 463.
| ◀ потихшати | Словарь української мови Борис Грінченко П потич |
потичити ▶ |
|
Словарь української мови — П
потич
Борис Грінченко
1924
По́тич, нар. Внизъ головою. Який він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Посл. Ліз потич додомочку. Гол. II. 463.