Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потаємне
Берлін: Українське слово, 1924

Потає́мне, нар. — Тайно, тайкомъ. Канев. у. Могил. у. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки. Уман. у.