Словарь української мови (1924)/потала

by Борис Грінченко

◀ потакувати

Словарь української мови Борис Грінченко П потала

поталанити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пота́ла, ли, ж. Съѣденіе; истребленіе. На поталу да́ти, пода́ти, пода́тися. Въ добычу, въ жертву отдать, быть отданнымъ. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте. АД. I. 114. А віри християнської на поталу в вічний час не подайте. АД. II. 14. У найми не пускала, у чужі руки на поталу не давала. Грин. III. 692. Довелося валятися, звіру-птиці на поталу податися. АД. I. 132.