Словарь української мови (1924)/потемрити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потемрити
Берлін: Українське слово, 1924

Поте́мрити, рю, риш, гл. Помрачить. Досада і сльози потемрили їх. Мир. Пов. I. 134.