Словарь української мови (1924)/потебня

by Борис Грінченко

◀ потворитися

Словарь української мови Борис Грінченко П потебня

потекти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потебня́, ні́, ж. Кожаная лопасть съ каждаго бока сѣдла. Потеб. IV. 14. Ум. Потебе́нька. Мнж. 190. Як сів на коня та вдарив в потебеньку, та поїхав поманеньку. Ном. № 14211. Сап'янці із Торжка новенькі, мальовані потебеньки. Котл. Ен. VI. 56.