Словарь української мови (1924)/потакувати

by Борис Грінченко

◀ потаковник

Словарь української мови Борис Грінченко П потакувати

потала ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пота́кувати, кую, єш, гл. Поддакивать. Зміев. у. Мовчи та потакуй. Ном. № 1113. Я потакую за ним; а він і росказав мені усе. Черк. у. Люде потакують за ним. НВолын. у.