Словарь української мови (1924)/потекти

by Борис Грінченко

◀ потебня

Словарь української мови Борис Грінченко П потекти

потектися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потекти́, течу́, че́ш, гл. Потечь. Чуб. V. 434. Ріки… потечуть. Єв. І. VII. 38.