Словарь української мови (1924)/потаскати
◀ потаска | Словарь української мови П потаскати |
потасувати ▶ |
|
Потаска́ти, ка́ю, єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Мнж. 30. Із бою потаскали в стан. Котл. Ен.
◀ потаска | Словарь української мови Борис Грінченко П потаскати |
потасувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
потаскати
Борис Грінченко
1924
Потаска́ти, ка́ю, єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Мнж. 30. Із бою потаскали в стан. Котл. Ен.