Словарь української мови (1924)/потаїти
◀ потаєнці | Словарь української мови П потаїти |
потай ▶ |
|
Потаї́ти, таю́, ї́ш, гл. Скрыть, удержать въ тайнѣ. Сором сказати, а гріх потаїти. Ном. № 3175.
◀ потаєнці | Словарь української мови Борис Грінченко П потаїти |
потай ▶ |
|
Словарь української мови — П
потаїти
Борис Грінченко
1924
Потаї́ти, таю́, ї́ш, гл. Скрыть, удержать въ тайнѣ. Сором сказати, а гріх потаїти. Ном. № 3175.