Словарь української мови (1924)/потайний
◀ потайком | Словарь української мови П потайний |
потайник ▶ |
|
Потайни́й, а́, е́. Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Ном. № 3046. Тілько скажу подружжю потайному. Чуб. V. 663. Пошептом дає козакам потайний наказ. К. ЦН. 213. Потайний гріх ще й грішніщий. Г. Барв. 452. Потайна лихоманка. Зміев. у.