Словарь української мови (1924)/потай
◀ потаїти | Словарь української мови П потай |
потайки ▶ |
|
По́тай, нар. Тайно, тайкомъ, скрытно. Не роби потай. Черк. у. Треба робить потай Бога, щоб і чорт не знав. ЗОЮР. I. 147. Дав йому гроші у потай. НВолын. у.