Словарь української мови (1924)/потискати

by Борис Грінченко

◀ потирка

Словарь української мови Борис Грінченко П потискати

потиснутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потиска́ти, ка́ю, єш, сов. в. поти́снути, ну, неш, гл. Сжимать, сжать, давить, придавить. Потискає бондарівну за білії пальці. Гол. I. 65. Бере камінь лев у лапи… як потисне, — камінь тріснув. Рудан. I. 76. Потиснув мов Хому Ярема, що й очі вискочили пріч. Котл. Ен. V. 49. Моро́з поти́с. Сильный морозъ. Драг. 276. Мороз… як потиснув. Гн. II. 12. 2) Швырять, швырнуть, бросить. Так і потис мені межи очі. Черк. у. 3) Отправиться, пойти. Шапку в кулак і потис за ворота. Св. Л. 317.