Словарь української мови (1924)/потлумити

by Борис Грінченко

◀ потлумачити

Словарь української мови Борис Грінченко П потлумити

потлумлення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потлуми́ти, млю́, ми́ш, гл. 1) Заглушить, задавить. 2) Побить, поколотить. „Ходім, будем бити!“ Витігли Петра від стіни, потлумили. Гн. I. 84. 3) Истребить, уничтожить.